класифікуємо все навколо - цікаві ігри із дітьми https://informaciaforall.blogspot.com/2018/04/blog-post_17.html
Розвиваючі та пізнавальні мультфільми
українською мовою
Тернопільський благодійний фонд «MagneticOne.org» в рамках проекту «Освіта дитини XXI століття» створив велику базу мультфільмів українською мовою.
Мета проекту: Зробити найкращі українські казки доступними для дітей та їх батьків. Для цього створити єдину базу (ресурс), яка міститиме україномовні повчальні казки, мультфільми, що ґрунтуються на народних переказах та байках. На ресурсі можна знайти не лише традиційні українські, а й перекладені іноземні анімаційні відео, аудіо книги.
класифікуємо все навколо - цікаві ігри із дітьми https://informaciaforall.blogspot.com/2018/04/blog-post_17.html
Розвиваючі та пізнавальні мультфільми
Тернопільський благодійний фонд «MagneticOne.org» в рамках проекту «Освіта дитини XXI століття» створив велику базу мультфільмів українською мовою.
Мета проекту: Зробити найкращі українські казки доступними для дітей та їх батьків. Для цього створити єдину базу (ресурс), яка міститиме україномовні повчальні казки, мультфільми, що ґрунтуються на народних переказах та байках. На ресурсі можна знайти не лише традиційні українські, а й перекладені іноземні анімаційні відео, аудіо книги.
ЛЕПБУК - новий навчальний посібник
Посібник ЛЕПБУК - винахід зарубіжний. Та завдяки Інтетнету ми маємо змогу зрозуміти його призначення. А ще краще до створення залучити дітей. Тоді для Вас підбірка ресурсів з шаблонами та ідеями.
ЛЕПБУК - новий навчальний посібник
Посібник ЛЕПБУК - винахід зарубіжний. Та завдяки Інтетнету ми маємо змогу зрозуміти його призначення. А ще краще до створення залучити дітей. Тоді для Вас підбірка ресурсів з шаблонами та ідеями.
Вітагенне навчання
Загалом в центрі уваги дидактики в різні історичні періоди знаходилися різні аспекти: взаємодія викладача й групи одноліток (ЯЛ. Коменський); виховальне навчання (И.Ф. Гербарт); взаємодія викладача, змісту освіти, студента (К.Д. Ушинський); поєднання пізнання й діяльності з розв'язанням буденних, життєво значущих проблем (Дж. Дьюї); вільне навчання й виховання в умовах збагаченого освітньо - виховного середовища (С.Френе). Опора на життєвий досвід дітей завжди була в центрі уваги педагогів. Академік А.С. Бєлкін пропонує розрізнити поняття "досвід життя" і "життєвий досвід". Досвід життя - вітагенна інформація, пов'язана з розумінням тих чи інших станів життя і діяльності, яка не має для людини достатньої цінності. Життєвий досвід - вітагенна інформація, що стала надбанням особистості, знаходиться в резервах довготривалої пам'яті і в стані постійної готовності до самоактуалізації в адекватних ситуаціях. Атмосфера актуалізації й переосмислення життя в Україні вимагає нового педагогічного бачення та зміни парадигми в напрямі виховання й самовиховання творчої конкурентоздатності особистості.
Компетентнісно зорієнтоване навчання потребує нових педагогічних і дидактичних підходів. Аналіз світового досвіду дозволяє визначити ефективні компетентнісно зорієнтовані технології: інтерактивні, проектні, дослідницькі, проблемні, розв'язання ситуативних завдань тощо. На наш погляд, результативними є також вітагенні технології з голографічними проекціями. Вітагенне навчання засноване на актуалізації життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх цілях. Життєвий досвід - це інформація, що стала надбанням особистості, налагоджена в резервах довгострокової пам'яті, що знаходиться у стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Вона являє собою сплав думок, почуттів, учинків, прожитих людиною, які являють для неї самодостатню цінність. Досвід життя - це вітагенна інформація, не прожита людиною, пов'язана лише з її поінформованістю про ті чи інші сторони життя й діяльності, але яка не має для неї достатньої цінності. На жаль, саме на цьому рівні й іде процес навчання в більшості освітніх технологій.
Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід відбувається через кілька стадій на різних рівнях. Перша стадія - первинне сприйняття вітагенної інформації, нерозчленоване, не диференційоване. Друга стадія - оціночна фільтрація інформації. Дитина визначає значущість отриманої інформації у філогенезі, тобто із загальнолюдських, групових, гностичних позицій, потім в онтогенезі, тобто з позиції особистої значущості. Третя стадія - установча. Школяр створює, або стихійно, або осмислено, установку на запам'ятовування даної інформації з приблизним терміном «збереження». Терміни збереження визначаються її значущістю, життєвою та практичною спрямованістю. Це визначає й рівень її засвоєння. Перший рівень - операційний. Установка на слабке запам'ятовування - інформація має найменше значення для самореалізації в освітньому процесі. Запам'ятовування «про всякий випадок». Другий рівень - функціональний. Установка на більш тривалі терміни збереження інформації. Використовується в ситуаціях вибору. Третій рівень - базовий. Установка на тривале запам'ятовування, найбільша значущість для самореалізації в освітньому процесі. Рівні можуть постійно взаємодіяти між собою, переходити один в інший, набувати різного ступеня вагомості. Голографічний метод проекції в навчанні - це система освітніх способів, технологій, що спрямована на об'ємну багатомірну подачу нового матеріалу, яка відповідає особливостям багатомірності сприйняття навколишнього світу й запасу життєвого досвіду. проекціями. Ступінь розбіжності може бути різним: Розбіжність, коли основні блоки, головна ідея вітагенних та освітніх знань збігаються, але є розбіжності в частках, що відбивають суб'єктивне сприйняття дійсності кожним учнем. Його формула: «У цілому правильно, але...».
Протиріччя, коли досвід особистості заперечує об'єктивний характер освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів. Його формула: «Сумніваюсь...». Неприйняття - такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів сама ідея, що міститься в освітніх знаннях. Його формула: «Не вірю!» Заперечення - активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів, що доводять її неспроможність. Його формула: «Не тільки не вірю, а й уважаю помилковою».
Протиріччя, коли досвід особистості заперечує об'єктивний характер освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів. Його формула: «Сумніваюсь...». Неприйняття - такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів сама ідея, що міститься в освітніх знаннях. Його формула: «Не вірю!» Заперечення - активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів, що доводять її неспроможність. Його формула: «Не тільки не вірю, а й уважаю помилковою».
Вітагенне навчання(“ vita” – лат. життя; ген, генний – грец.genes– народжений) – грунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості.
Досвід життя– вітагенна інформація, пов'язана з розумінням тих чи інших станів життя і діяльності.
Життєвий досвід- вітагенна інформація, що стала надбанням особистості, знаходиться в пам'яті в стані постійної готовності та самоактуалізації в адекватних ситуаціях.
Прийоми вітагенної технології:
- прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів.
- прийом вітагенної проекції ( мета уроку);
- вітагенне конструювання ( моделювання схем, таблиць, алгоритмів, які допоможуть розкрити мету уроку);
- вітагенна аналогія. Формула цього прийому: “У житті немає нічого такого, щоб ще не було”. Це порівняння життєвих ситуацій, дій, вчинків героїв із своїм життям, сьогоденням. Аналіз і висновки ситуації.
- прийом вітагенного натхнення передбачає олюднення об'єктів живої і неживої природи.
- вітагенний синтез – поєднання, об'єднання різних понять, речей в одне ціле.
- голографічна проекція – інформація, яка йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний досвід інших, книга, повідомлення ЗМІ, твори мистецтва, зустрічі з фахівцями різних галузей тощо.
Вітагенний висновок передбачає підсумок спостережень, розгляду міркувань з обговорюваного питання.
Прийом зведення вітагенних знань з освітніми полягає у виокремленні цінної вітагенної інформації, що має стати життєвим досвідом уч
Немає коментарів:
Дописати коментар